стенотопний

[stɛnotopnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про організми) Здатний існувати лише в вузькому діапазоні умов навколишнього середовища (наприклад, температури, вологості, солоності води) або приурочений до певного, обмеженого типу місцезростань; протилежне — евритопний.

  2. (у біології, екології) Стосовний до таких організмів або їх особливостей; властивий стенотопам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стенотопний, р. стенотопного, д. стенотопному, з. стенотопного, о. стенотопним, м. стенотопнім

Більше записів