Древослів

Словник Української Мови

стенофотний

[stɛnofotnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стенофотний (від грец. στενός — вузький та φῶς — світло) — біологічний термін, що характеризує організми, здатні існувати лише в умовах вузького діапазону освітленості або витримувати лише певну інтенсивність світла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стенофотний, р. стенофотного, д. стенофотному, з. стенофотного, о. стенофотним, м. стенофотнім, к. стенофотний

Більше записів