стенобатний
[stɛnobɑtnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у біології) Здатний жити та розвиватися лише в дуже вузьких межах температури навколишнього середовища; антонім — еврибатний.
-
(у геології) Пов’язаний із стенобатами — групою глибоководних морських тварин, що мешкають на значній, але строго обмеженій глибині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стенобатний, р. стенобатного, д. стенобатному, з. стенобатного, о. стенобатним, м. стенобатнім