Значення
-
Голосно, тяжко зітхати від болю, горя, страждання або сильного фізичного напруження.
-
Видавати протяжні, сумні звуки (про вітер, дерева тощо); жалібно звучати.
-
(переносно) Скаржитися, нарікати, тужити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я стенаю, ти стенаєш, він стенає, ми стенаємо, ви стенаєте, вони стенають
Походження слова (Етимологія)
Стенати — це українське дієслово, що означає «жалібно стогнати, плакати, кричати». Воно походить від праслов’янського *stenati, яке пов’язане зі словом *ston (стогін) та *stonati (стогнати). Це коріння сягає індоєвропейського *(s)ten-, що означало «гриміти, стогнати». Споріднені слова є в багатьох індоєвропейських мовах: литовське stenėti, латиське stenēt, давньоанглійське stenan, давньоісландське stynja, давньоіндійське stánati (гримить), грецьке στένει (стогне). Таким чином, слово «стенати» має глибоке коріння і пов’язане зі звуками болю та страждання.