стенання

[stɛnɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “стогнати“; вираження болю, страждання або горя голосом, часто ритмічне, приглушене, тривале.

  2. Звук, що виникає внаслідок такої дії; стогін, гомін, сумний голос.

  3. Переносно: журливий, сумний звук, що нагадує людський стогін (наприклад, про вітер, дерева, музику).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стенання, р. стенання, д. стенанню, з. стенання, о. стенанням, м. стенанні, к. стенання

Більше записів