Тлумачення із “Словника української мови”* СТЕЛЬВ А ГА , и, ж. Поперечний брус , що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою . Нап’ялись посторонки , скрипнули барки й стельвага , коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло , затріщало коріння пирію , дроку , полину … ( Літ . Укр., 11.VІ 1968, 2).
стельвага
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |