Значення
-
Властивість хімічних сполук або сумішей, що характеризується постійними та цілочисельними співвідношеннями мас елементів, які входять до їхнього складу, відповідно до законів стехіометрії.
-
Кількісне співвідношення реагентів у хімічній реакції, що відповідає стехіометричним коефіцієнтам у рівнянні цієї реакції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стехіометричність, р. стехіометричності, д. стехіометричності, з. стехіометричність, о. стехіометричністю, м. стехіометричності, к. стехіометричносте