Древослів

Словник Української Мови

стегоцефал

[stɛɦot͡sɛfɑl] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стегоцефал — викопна земноводна тварина ряду лабіринтодонтів, що існувала в кам’яновугільному та пермському періодах, мала сплощену черепну коробку з суцільним покриттям з кісткових пластин і характерними отворами для очей та ніздрів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стегоцефал, р. стегоцефала, д. стегоцефалові, з. стегоцефала, о. стегоцефалом, м. стегоцефалі, к. стегоцефале

Більше записів