стегма

1. (в історії та релігії) знак, рана або біль на тілі, що відповідають ранам розп’ятого Ісуса Христа і які, за переконанням, чудесним чином з’являються на тілі деяких християнських святих (стигматиків) як знак співучасті в стражданнях Христових.

2. (переносне значення, книжне) глибокий моральний або психологічний слід, душевна травма, залишена важкими переживаннями або ганебною подією; клеймо.

3. (в біології) дихальце, отвір для дихання у деяких членистоногих (наприклад, комах), а також у личинок земноводних.

4. (в ботаніці) приймочка маточки квітки — верхня частина маточки, яка приймає пилок.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |