Древослів

Словник Української Мови

стеблоплодовий

[stɛbloplodoʋɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у ботаніці) Такий, що має плоди, розташовані на стеблі або утворені з розвиненого стебла, а не з зав’язі квітки.

  2. (у ботаніці) Стосовний до плодів, що розвиваються з тканин стебла (наприклад, у ананаса, інжиру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стеблоплодовий, р. стеблоплодового, д. стеблоплодовому, з. стеблоплодового, о. стеблоплодовим, м. стеблоплодовім, к. стеблоплодовий

Більше записів