стебельце

[stɛbɛlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стебельце — зменшувально-пестлива форма від слова “стебло”: невелике, тонке стебло рослини.

  2. Стебельце — у ботаніці: нижня тонка частина тичинки квітки, що з’єднує пиляк з квітколожем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стебельце, р. стебельця, д. стебельцю, з. стебельце, о. стебельцем, м. стебельці, к. стебельце

Приклади з художньої літератури

  • Господи, літа стебельце
    всели до самітніх душ,
    дай кожному звити кубельце,
    і не поруш.
    — Іван Малкович

Більше записів