Древослів

Словник Української Мови

стебельчастий

[stɛbɛlʲt͡ʃɑstɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який має стебло або стебла, що складається зі стебел.

  2. Який має вигляд стебла, подібний до стебла.

  3. У ботаніці: такий, що має чітко виражене, часто видовжене стебло (про плодове тіло гриба, печіночника тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стебельчастий, р. стебельчастого, д. стебельчастому, з. стебельчастого, о. стебельчастим, м. стебельчастім, к. стебельчастий

Більше записів