1. (у ботаніці) Надземна вегетативна частина трав’янистої рослини, що несе листя, бруньки та квіти, зазвичай циліндричної форми, з вузлами та міжвузлями; стебло.
2. (у зоології) Стеблоподібна, часто нерухома основа тіла деяких прикріплених тварин (наприклад, коралів, морських лілій), що з’єднує їх із субстратом.
3. (у лінгвістиці, термін) Частина слова без закінчення, що містить лексичне значення; основа слова.