ставлениця

[stɑʋlɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яку хтось висунув, призначив або просунув на певну посаду, становище; кандидатка, висунута кимось для обрання або призначення.

  2. У прямому значенні: жінка або дівчина, яку поставили, посадили або розмістили десь (застаріле).

  3. У переносному значенні: жінка, яка є прихильницею, послідовницею чи представницею певних поглядів, ідей, течії; та, що стоїть на певних позиціях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ставлениця, р. ставлениці, д. ставлениці, з. ставленицю, о. ставленицею, м. ставлениці, к. ставленице

Більше записів