ставлениця

1. Жінка, яку хтось висунув, призначив або просунув на певну посаду, становище; кандидатка, висунута кимось для обрання або призначення.

2. У прямому значенні: жінка або дівчина, яку поставили, посадили або розмістили десь (застаріле).

3. У переносному значенні: жінка, яка є прихильницею, послідовницею чи представницею певних поглядів, ідей, течії; та, що стоїть на певних позиціях.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |