ставленець

1. Особа, яку хтось висунув, призначив на певну посаду або сприяв її кар’єрному просуванню; протеже.

2. Застаріле: учень, вихованець, підопічний; той, хто перебуває під чиїмсь наглядом або опікою.

3. У церковній практиці: кандидат на духовний сан, якого висуває (ставить) для висвячення церковний ієрарх або благодійник.

Приклади вживання слова

ставленець

Error: no such table: sentences