статичний
[stɑtɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який характеризує стан спокою, нерухомість або відсутність руху; такий, що не змінюється з часом.
-
У фізиці: пов’язаний із розділом механіки, що вивчає умови рівноваги тіл під дією сил; такий, що стосується стану рівноваги.
-
У техніці, електротехніці: такий, що не створює рухомих електрорушійних сил, не пов’язаний із рухом частин (на противагу динамічному).
-
У мистецтві: такий, що сприймається як нерухомий, стійкий, позбавлений внутрішньої динаміки (про композицію, образ тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. статичний, р. статичного, д. статичному, з. статичного, о. статичним, м. статичнім