статність

[stɑtnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “статний”; вроджена або набута величність, благородство зовнішності, поведінки або характеру, що викликає повагу.

  2. Стійка, урочиста постава, велична зовнішність людини, що відрізняється гармонійністю, пропорційністю та витонченістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. статність, р. статності, д. статності, з. статність, о. статністю, м. статності, к. статносте

Більше записів