статність

Властивість за значенням прикметника “статний”; вроджена або набута величність, благородство зовнішності, поведінки або характеру, що викликає повагу.

Стійка, урочиста постава, велична зовнішність людини, що відрізняється гармонійністю, пропорційністю та витонченістю.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |