Значення
-
Стародавня золота або срібна монета у Стародавній Греції, що вперше викарбувана у Лідії та мала широке поширення в античному світі; вага та вартість різнилися залежно від місця та часу карбування.
-
Назва різних іноземних монет (золотих, срібних), що перебували в обігу на українських землях у різні історичні періоди, зокрема польських, угорських, нідерландських дукатів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. статер, р. статера, д. статерові, з. статер, о. статером, м. статері, к. статере
Походження слова (Етимологія)
Слово «статер» походить від грецького «στατήρ» (статер) — назви золотої або срібної монети в давній Греції. Ця назва пов’язана з грецьким дієсловом «ἵστημι» (гістемі), що означає «ставити на ваги, зважувати; змушувати стояти». Це дієслово є спорідненим з праслов’янським *stati та українським «стати». Таким чином, «статер» буквально означає «той, що стоїть на вагах» або «ваговий», оскільки монети зважували на терезах.