старина

1. Давні часи, минулі епохи, що віддалені від сучасності; старовина.

2. Щось дуже старе, що існувало або було створене в минулому (предмет, звичай, повір’я тощо).

3. (у фольклористиці) Жанр української народної пісні історичного, переважно героїчного, змісту, що виник у козацьку добу.

4. (розмовне, звертання) Добрий, знайомий чоловік літнього або похилого віку; також вживається як привітальне або привертальне звертання до чоловіка.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |