Значення
-
Давні часи, минулі епохи, що віддалені від сучасності; старовина.
-
Щось дуже старе, що існувало або було створене в минулому (предмет, звичай, повір’я тощо).
-
(у фольклористиці) Жанр української народної пісні історичного, переважно героїчного, змісту, що виник у козацьку добу.
-
(розмовне, звертання) Добрий, знайомий чоловік літнього або похилого віку; також вживається як привітальне або привертальне звертання до чоловіка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старина, р. старини, д. старині, з. старину, о. стариною, м. старині, к. старино