старування

[stɑruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес перетворення вина, коньяку чи інших алкогольних напоїв на більш витримані, благородні та ароматні шляхом тривалого зберігання в спеціальних умовах (у дубових бочках, пляшках тощо).

  2. (У техніці, матеріалознавстві) Процес витримки матеріалів (металів, сплавів, полімерів) для стабілізації їхніх властивостей або штучного прискорення зміни цих властивостей з часом.

  3. (Переносно) Процес набуття чимось (знаннями, досвідом, ідеями) глибини, мудрості, завершеності внаслідок тривалого існування або обдумування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старування, р. старування, д. старуванню, з. старування, о. старуванням, м. старуванні, к. старування

Більше записів