старожилка

1. Жінка, яка довгий час живе або працює в певній місцевості, установі, колективі; давня мешканка.

2. Рослина або тварина, що здавна мешкає в певній місцевості; автохтон, абориген.

3. У геології — мінерал або гірська порода, що залишилася на місці свого первинного утворення після руйнування та знесення навколишніх порід.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |