Значення
-
Жінка, яка довгий час живе або працює в певній місцевості, установі, колективі; давня мешканка.
-
Рослина або тварина, що здавна мешкає в певній місцевості; автохтон, абориген.
-
У геології — мінерал або гірська порода, що залишилася на місці свого первинного утворення після руйнування та знесення навколишніх порід.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старожилка, р. старожилки, д. старожилці, з. старожилку, о. старожилкою, м. старожилці, к. старожилко