Значення
-
Пов’язаний із давніми, традиційними формами церковного життя, богослужіння чи архітектури, що існували до сучасних реформ або змін.
-
Стосовний до давньої церковної мови, зокрема церковнослов’янської мови, що використовувалася в літургії та релігійних текстах.
-
Характерний для раннього, історичного періоду в історії певної церкви аві конфесії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. староцерковний, р. староцерковного, д. староцерковному, з. староцерковного, о. староцерковним, м. староцерковнім, к. староцерковний