староцерковний

1. Пов’язаний із давніми, традиційними формами церковного життя, богослужіння чи архітектури, що існували до сучасних реформ або змін.

2. Стосовний до давньої церковної мови, зокрема церковнослов’янської мови, що використовувалася в літургії та релігійних текстах.

3. Характерний для раннього, історичного періоду в історії певної церкви аві конфесії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |