старослов'янський
[stɑrosloʋ'jɑnsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Пов’язаний із старослов’янською мовою — першою писемною мовою слов’ян, створеною в IX столітті братами Кирилом і Мефодієм на основі південнослов’янських діалектів.
-
Створений, написаний або записаний старослов’янською мовою (про тексти, пам’ятки писемності).
-
Пов’язаний із культурним або релігійним спадком, що використовував старослов’янську мову (наприклад, про літературу, традиції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старослов'янський, р. старослов'янського, д. старослов'янському, з. старослов'янського, о. старослов'янським, м. старослов'янськім