староріччя

[stɑrorit͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва історичної місцевості Києва, розташованої на лівому березі Дніпра, у районі гирла річки Почайни, де за переказами відбувалося хрещення киян 988 року.

  2. Застаріла назва для позначення давніх часів, старовини, давнини (зараз вживається рідко, переважно в поетичній мові).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. староріччя, р. староріччя, д. староріччю, з. староріччя, о. староріччям, м. староріччі, к. староріччя

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів