старіючий

[stɑrijut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Той, що перебуває в процесі старіння, поступово втрачає молодість, свіжість або функціональність.

  2. (У спеціальних термінах) Той, що характеризується наростанням віку, демографічною зміною, коли частка людей похилого віку в населенні збільшується (наприклад, про суспільство, країну).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старіючий, р. старіючого, д. старіючому, з. старіючого, о. старіючим, м. старіючім

Більше записів