старійшина

[stɑrijʃɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка керує, очолює рід, плем’я, громаду, організацію або релігійну спільноту, часто з огляду на вік, життєвий досвід і авторитет.

  2. У деяких християнських церквах (наприклад, у баптистів) — обраний член громади, який разом із пастором здійснює духовне керівництво та опіку.

  3. У стародавніх слов’ян, а також у багатьох традиційних суспільствах — найшанованіший і найвпливовіший чоловік роду, голова родини або сільської громади.

  4. Переносно — людина похилого віку, яку поважають за мудрість і досвід (заст., вживається переважно в художній літературі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старійшина, р. старійшини, д. старійшині, з. старійшину, о. старійшиною, м. старійшині, к. старійшино

Більше записів