старійшина

1. Особа, яка керує, очолює рід, плем’я, громаду, організацію або релігійну спільноту, часто з огляду на вік, життєвий досвід і авторитет.

2. У деяких християнських церквах (наприклад, у баптистів) — обраний член громади, який разом із пастором здійснює духовне керівництво та опіку.

3. У стародавніх слов’ян, а також у багатьох традиційних суспільствах — найшанованіший і найвпливовіший чоловік роду, голова родини або сільської громади.

4. Переносно — людина похилого віку, яку поважають за мудрість і досвід (заст., вживається переважно в художній літературі).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |