старівник

1. (історичне) Посада у запорозькому козацтві: козак, призначений для нагляду за старістю (віком), хворобами та пораненнями товаришів, а також за їхнім лікуванням; козацький лікар, фельдшер або санітар.

2. (переносне, заст., про людину) Той, хто доглядає за хворими або людьми похилого віку; опікун.

Приклади вживання слова

старівник

Error: no such table: sentences