старівник

[stɑriʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичне) Посада у запорозькому козацтві: козак, призначений для нагляду за старістю (віком), хворобами та пораненнями товаришів, а також за їхнім лікуванням; козацький лікар, фельдшер або санітар.

  2. (переносне, заст., про людину) Той, хто доглядає за хворими або людьми похилого віку; опікун.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старівник, р. старівника, д. старівникові, з. старівника, о. старівником, м. старівникові, к. старівнику

Більше записів