старість

[stɑristʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Період життя людини, що настає після зрілості та характеризується поступовими згасанням життєвих функцій організму, змінами у фізичному стані та психіці.

  2. Властивість бути старим, похилого віку; стан, коли жива істота або предмет досягають пізньої стадії існування.

  3. Перен. Застарілість, відсталість у поглядах, ідеях, методах; стан того, що втратило новизну та актуальність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старість, р. старості, д. старості, з. старість, о. старістю, м. старості, к. старосте

Більше записів