старість

1. Період життя людини, що настає після зрілості та характеризується поступовими згасанням життєвих функцій організму, змінами у фізичному стані та психіці.

2. Властивість бути старим, похилого віку; стан, коли жива істота або предмет досягають пізньої стадії існування.

3. Перен. Застарілість, відсталість у поглядах, ідеях, методах; стан того, що втратило новизну та актуальність.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |