1. Дуже старий, похилого віку; такий, що існує дуже давно.
2. Дуже зношений, потертий, втративший новизну від тривалого вжитку.
3. Перен. Застарілий, що належить до минулого; такий, що втратив сучасність, актуальність.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже старий, похилого віку; такий, що існує дуже давно.
2. Дуже зношений, потертий, втративший новизну від тривалого вжитку.
3. Перен. Застарілий, що належить до минулого; такий, що втратив сучасність, актуальність.