Древослів

Словник Української Мови

старенний

[stɑrɛnnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від власної назви «Старенний») Належний, властивий або стосовний до осіб на прізвище Старенний; що походить від них або пов’язаний із ними.

  2. (від власної назви «Старенний») Створений, написаний тощо особою на прізвище Старенний; авторства Старенного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старенний, р. старенного, д. старенному, з. старенного, о. старенним, м. стареннім, к. старенний

Більше записів