старенний

1. (від власної назви «Старенний») Належний, властивий або стосовний до осіб на прізвище Старенний; що походить від них або пов’язаний із ними.

2. (від власної назви «Старенний») Створений, написаний тощо особою на прізвище Старенний; авторства Старенного.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |