старечість

[stɑrɛt͡ʃistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Період життя людини, що настає після зрілого віку, характеризується загальним зниженням життєвих функцій організму та супроводжується характерними змінами зовнішності, здоров’я та психіки.

  2. Властивість, стан за значенням «старий»; похилий вік як такий, як явище.

  3. Перен. Дуже поважний, давній вік чогось; застарілість, ветхість (про предмети, явища, ідеї тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. старечість, р. старечості, д. старечості, з. старечість, о. старечістю, м. старечості, к. старечосте

Більше записів