станичник

[stɑnɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Мешканець станиці (козацького поселення) або особа, що несе службу в станиці.

  2. У Російській імперії — нижній чин поліції в станиці (козацькій адміністративно-територіальній одиниці).

  3. Заст. Військовий розвідник, сторожовий, вартовий на кордоні або на передовому посту (станиці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. станичник, р. станичника, д. станичникові, з. станичника, о. станичником, м. станичникові, к. станичнику

Більше записів