станичник

1. Мешканець станиці (козацького поселення) або особа, що несе службу в станиці.

2. У Російській імперії — нижній чин поліції в станиці (козацькій адміністративно-територіальній одиниці).

3. Заст. Військовий розвідник, сторожовий, вартовий на кордоні або на передовому посту (станиці).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |