станівний

1. (у лінгвістиці) Стосовний до стану, що виражає стан або відношення до стану; категорія дієслів, що позначає не дію, а стан суб’єкта (напр., станівні дієслова).

2. (у граматиці) Належний до станівного відмінка (стативу), який виражає стан предмета без вказівки на його зміну або перехід у інший стан.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |