сталія

[stɑlijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У металургії — стаціонарна вогнетривка ємність у печах (мартенівських, вагранках тощо), призначена для накопичення та випуску розплавленого металу або шлаку.

  2. У техніці — частина певних видів промислових печей або котлів, що є місцем збору рідкого продукту (наприклад, розплаву скла).

  3. У гірничій справі — нижня частина шахтної печі, де нагромаджується розплавлений метал або шлак перед випуском.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сталія, р. сталії, д. сталії, з. сталію, о. сталією, м. сталії, к. сталіє

Більше записів