стаканець

[stɑkɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичний термін) Невелика грошова одиниця, мідний півкопійчаний (1/2 копійки) або двокопійчаний (2 копійки) знак, що карбувався в Російській імперії у XVIII столітті, зокрема за часів імператриці Катерини I.

  2. (власна назва, історична топоніміка) Розмовна назва населеного пункту Стаканець (нині — село Стаканецьке), що існував на території сучасної Дніпропетровської області та був відомий завдяки розташуванню на ньому поштової станції на шляху подорожей Тараса Шевченка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стаканець, р. стаканця, д. стаканцеві, з. стаканця, о. стаканцем, м. стаканцеві, к. стаканцю

Більше записів