стабунювання

[stɑbunjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стабунювання — процес перетворення на стабу́нь (великий табун коней), утворення стабуня.

  2. Стабунювання — збір, концентрація великої кількості людей або тварин у одному місці, що нагадує стабу́нь.

  3. Стабунювання — власна назва (топонім) місцевості, пов’язаної з випасом або збором коней у табуни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стабунювання, р. стабунювання, д. стабунюванню, з. стабунювання, о. стабунюванням, м. стабунюванні, к. стабунювання

Більше записів