спиток

[spɪtok] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Невеликий сон, короткочасний відпочинок у стані сну; дрімота, дрімотка.

  2. (діал.) Стан півдрімоти, коли людина ледь засинає або ледь прокидається.

  3. (діал., рідк.) Те саме, що спочинок; відпочинок, перепочинок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спиток, р. спитку, д. спиткові, з. спиток, о. спитком, м. спиткові, к. спитку

Більше записів