1. (про звук) Такий, що утворюється внаслідок раптового закриття та відкриття повітряного потоку в голосовому тракті, наприклад, вимовні звуки [п], [б], [т], [д], [к], [ґ].
2. (про приголосний) Який належить до групи звуків, що утворюються повним замиканням артикуляційних органів для перепинення повітряного потоку з подальшим різким розмиканням; зімкнений, експлозивний.