спустошуючий
[spustoʃujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(як дієприкметник) Такий, що спустошує, завдає великих руйнувань або знищень; нищівний, руйнівний.
-
(переносне значення) Такий, що викликає сильне моральне виснаження, глибоке емоційне пригнічення або втрату внутрішніх сил; виснажливий, пригнічуючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спустошуючий, р. спустошуючого, д. спустошуючому, з. спустошуючого, о. спустошуючим, м. спустошуючім