Значення
-
Той, хто спустошує, руйнує, знищує щось; руйнівник, нищівник.
-
(у спеціальному контексті, наприклад, у фантастиці, військовій справі) Потужна зброя, машина, істота або явище, здатне до масштабного руйнування та знищення.
-
(переносно) Про те, що викликає сильне емоційне виснаження, глибоке пригнічення або втрати духовного характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спустошувач, р. спустошувача, д. спустошувачеві, з. спустошувача, о. спустошувачем, м. спустошувачеві, к. спустошувачу