спустошувач

1. Той, хто спустошує, руйнує, знищує щось; руйнівник, нищівник.

2. (у спеціальному контексті, наприклад, у фантастиці, військовій справі) Потужна зброя, машина, істота або явище, здатне до масштабного руйнування та знищення.

3. (переносно) Про те, що викликає сильне емоційне виснаження, глибоке пригнічення або втрати духовного характеру.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |