спуганий
[spuɦɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(дієприкметник минулого часу від дієслова “спугати”) такий, що перебуває у стані сильного страху, переляку; наляканий, збентежений.
-
(переносне значення) такий, що втратив сміливість, рішучість або бажання щось робити через попередній негативний досвід; зневірений, збентежений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спуганий, р. спуганого, д. спуганому, з. спуганого, о. спуганим, м. спуганім