Значення
-
(заст.) Учень, студент; молодий чоловік, який навчається у вищому навчальному закладі.
-
(перен., розм., часто ірон.) Недосвідчена, незріла людина, яка щойно почала займатися якоюсь справою; новачок, учень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спудей, р. спудея, д. спудеєві, з. спудея, о. спудеєм, м. спудеєві, к. спудею
Походження слова (Етимологія)
Слово «спудей» — це застаріла назва учня бурси або інших духовних навчальних закладів, а також учень середніх і молодших класів Київської академії. Воно походить з грецької мови: грецьке σπουδαῖος (спудеос) означає «старанний, порядний, чесний» і пов’язане зі словом σπουδή (спуді) — «навчання, вивчення; старанність; прагнення; поспіх». Це, своєю чергою, походить від дієслова σπεύδω (спевдо) — «старанно працюю, настійно домагаюся, турбуюся, поспішаю». Деякі мовознавці зближують це грецьке дієслово з балтійськими словами, як-от литовське spáusti (тиснути, давити) та spudėti (бути стиснутим; старатися; поспішати; силкуватися). Запропоноване Брюкнером пов’язання балтійських і грецьких слів з праслов’янським словом, від якого походить польське sąd (корець, міра зерна), потребує додаткових доказів.