спризьба

[sprɪzʲbɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У народній творчості та міфології — зла, шкідлива істота, дух, що спричиняє нещастя, хвороби або псує роботу (наприклад, у ткацтві, гончарстві).

  2. У переносному значенні — про людину, яка своїми діями чи характером завдає шкоди, псує справу або створює неприємності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спризьба, р. спризьби, д. спризьбі, з. спризьбу, о. спризьбою, м. спризьбі, к. спризьбо

Більше записів