Значення
-
Властивість або стан того, що є сприятливим; наявність умов, що сприяють чомусь, благополуччя.
-
У термінологічному значенні (наприклад, у медицині, екології) — показник або характеристика середовища, умов, що забезпечують оптимальний розвиток, функціонування або виживання організму, виду, системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сприятливість, р. сприятливості, д. сприятливості, з. сприятливість, о. сприятливістю, м. сприятливості, к. сприятливосте