сприт

1. (у фольклорі та діалектах) Здатність, уміння, вправність у виконанні якоїсь роботи; спритність, моторність.

2. (заст.) Кмітливість, винахідливість, кмітливий вихід із скрутного становища; хитрість.

3. (у діалектах) Пристрій, знаряддя, пристосування для чогось.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |