1. Бути причиною, джерелом чогось; викликати, породжувати явище, стан або дію.
2. (У пасивному стані) Виникати, з’являтися внаслідок певної причини, бути спричиненим чимось.
спричинюватися
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |