1. Бути причиною чогось, викликати явище, подію або стан; породжувати, зумовлювати.
2. (у пасивному стані, «спричинятися») Виникати внаслідок певної причини, бути викликаним чимось.
спричинятися
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |