Древослів

Словник Української Мови

спричинятися

[sprɪt͡ʃɪnjɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

Бути причиною чогось, викликати явище, подію або стан; породжувати, зумовлювати.
(у пасивному стані, «спричинятися») Виникати внаслідок певної причини, бути викликаним чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я спричиняюся, ти спричиняєшся, він спричиняється, ми спричиняємося, ви спричиняєтеся, вони спричиняються

Більше записів