спрямовуючий
[sprjɑmoʋujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Той, що вказує напрямок руху, дії або розвитку; направляючий.
-
(У техніці, фізиці) Пристрій, елемент або сила, що забезпечують певну орієнтацію, траєкторію або задають напрямок чомусь.
-
(Перенісне значення) Той, що визначає основну ідею, мету або тенденцію; ключовий, провідний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спрямовуючий, р. спрямовуючого, д. спрямовуючому, з. спрямовуючого, о. спрямовуючим, м. спрямовуючім