спрямовувальний

[sprjɑmoʋuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який призначений для спрямування, регулювання напряму руху чи дії чогось.

  2. У техніці: деталь, пристрій або частина механізму, що забезпечує заданий напрямок руху інших деталей (наприклад, спрямовувальна втулка, спрямовувальна рейка).

  3. У лінгвістиці (граматиці): що стосується вираження напрямку дії або руху; такий, що вказує на спрямованість (наприклад, спрямовувальний відмінок — це інша назва місцевого відмінка (локативу) в українській мові, який вживається з прийменниками та вказує на місце, напрям або шлях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спрямовувальний, р. спрямовувального, д. спрямовувальному, з. спрямовувального, о. спрямовувальним, м. спрямовувальнім

Більше записів