спрямовувальний
[sprjɑmoʋuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який призначений для спрямування, регулювання напряму руху чи дії чогось.
-
У техніці: деталь, пристрій або частина механізму, що забезпечує заданий напрямок руху інших деталей (наприклад, спрямовувальна втулка, спрямовувальна рейка).
-
У лінгвістиці (граматиці): що стосується вираження напрямку дії або руху; такий, що вказує на спрямованість (наприклад, спрямовувальний відмінок — це інша назва місцевого відмінка (локативу) в українській мові, який вживається з прийменниками та вказує на місце, напрям або шлях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спрямовувальний, р. спрямовувального, д. спрямовувальному, з. спрямовувального, о. спрямовувальним, м. спрямовувальнім