1. Який призначений для спрямування, регулювання напряму руху чи дії чогось.
2. У техніці: деталь, пристрій або частина механізму, що забезпечує заданий напрямок руху інших деталей (наприклад, спрямовувальна втулка, спрямовувальна рейка).
3. У лінгвістиці (граматиці): що стосується вираження напрямку дії або руху; такий, що вказує на спрямованість (наприклад, спрямовувальний відмінок — це інша назва місцевого відмінка (локативу) в українській мові, який вживається з прийменниками та вказує на місце, напрям або шлях).