спрямовувач

Значення

1. Пристрій або механізм, призначений для завдання певного напрямку руху, потоку, випромінювання тощо; те, що спрямовує.

2. (у ракетній техніці та артилерії) Елемент конструкції (наприклад, рейка, балка, труба), що забезпечує правильний напрямок руху снаряда, ракети чи транспортного засобу при запуску або русі.

3. (у техніці) Деталь, частина механізму, що направляє рух інших деталей або матеріалу (наприклад, у верстатах, ткацьких машинах).

4. (переносно) Той, хто або те, що визначає напрямок діяльності, розвитку, впливає на хід подій.

Правопис та відмінювання